сукати
СУКА́ТИ, сучу́, су́чиш і сука́ю, сука́єш, недок.
1. перех. і без додатка. Скручувати, звивати кілька пасом разом.
Мати з служницями вже над вогнищем хатнім сиділа Й пряжу сукала пурпурну (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 114);
*У порівн. Марта стояла, наче вкопана, і мовчала, а пальці рухались у неї, начеб сукали безнастанно вовну (Коб., III, 1956, 527);
// Скручуючи, звиваючи кілька пасом, виготовляти що-небудь (мотузку, шнур і т. ін.).
Ті сучать аркани, ті гострять ножі, Ті ружжя [гвинтівки] свої заряджають… (Бор., Тв., 1957, 71);
Гне майстер гриф, тонку шліфує деку, Кілки виточує й сукає струни з жил (Перв., II, 1958, 99);
*Образно. Сучить ниті заметіль (Ус., Листя.., 1956, 63);
// Розкачуючи віск, виготовляти (свічки).
В печі ватра горіла, жінки обід на похорон варили, свічки сукали (Черемш., Тв., 1960, 67).
Сука́ти ду́лі, вульг. — скручувати, показувати дулі.
— Дітей, іродові баби, понавчали дулі сукати: дай, мовляв, гостинця отому сучому скарбовикові [скарбникові]… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 35);
Сука́ти кулаки́ — те саме, що Пока́зувати кула́к; Грози́ти (свари́тися) кулако́м (кулака́ми) ( див. кула́к).
Махав [Какора] ще здалеку руками, сукав кулаки до Сивоока (Загреб., Диво, 1968, 173);
Сука́ти цівки́ див. ці́вка.
◊ Мотузки́ (моту́ззя) сука́ти див. мотузо́к, моту́ззя;
Свічки́ сука́ти мо́жна з кого — хто-небудь покірний, м’який.
Поцілуйко.. сам з приємністю відчував, як перед ним міниться господар оселі. — Тепер із нього можна й свічки сукати, а то, бач, як спочатку дер носа (Стельмах, Правда.., 1961, 383);
Таки́й, що з піску́ мотузки́ су́чить див. мотузо́к.
2. неперех., чим, розм. Перебирати руками, ногами.
Зіна уявила себе матір’ю з дитиною коло грудей. Отаке мале, рожеве, сукає ногами й руками і кричить (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 38).
Значення в інших словниках
- сукати — сука́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сукати — (шнур) ізсукувати, скручувати, звивати; (дулі) показувати, тицяти. Словник синонімів Караванського
- сукати — СУКА́ТИ, сучу́, су́чиш і сука́ю, сука́єш, недок. 1. що і без прям. дод. Скручувати, звивати кілька пасом разом. Мати з служницями вже над вогнищем хатнім сиділа Й пряжу сукала пурпурну (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- сукати — сучу, сучиш і сукаю, сукаєш; наказ. сп. сучи і сукай; недок. 1》 перех. і без додатка. Скручувати, звивати кілька пасом разом. || Скручуючи, звиваючи кілька пасом, виготовляти що-небудь (мотузку, шнур і т. ін.). || Розкачуючи віск, виготовляти (свічки). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сукати — крути́ти (сука́ти) мотузки́ (моту́ззя) з кого. Повністю підпорядковувати кого-небудь своїй волі, змушувати виконувати все відповідно до своїх бажань. Гнат Сторожук не з тих покірних і хлипких людей, з яких можна мотуззя сукати (П. Колесник). Фразеологічний словник української мови
- сукати — ПЕРЕБИРА́ТИ чим (робити одноманітні рухи); СУКА́ТИ розм. (руками, ногами); ПРЯ́СТИ розм. (ногами, лапами, вухами тощо); ДРИ́ҐАТИ розм. (зрідка, різко — ногами, лапами); ПА́ЦАТИ розм. (ногами, перев. як вираз незадоволення). Словник синонімів української мови
- сукати — Сука́ти, -ка́ю, -ка́єш і сучу́, су́чиш, су́чать; сучи́, -чі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сукати — Сука́ти, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш) гл. 1) Сучить, ссучивать. 2) — бублики. Дѣлать баранки. Новомоск. у. (Залюб.). 3) — свічки. Дѣлать свѣчи. 4) — дулі. Кукиши давать. Словник української мови Грінченка