1. Словник синонімів української мови

сукати

ПЕРЕБИРА́ТИ чим (робити одноманітні рухи); СУКА́ТИ розм. (руками, ногами); ПРЯ́СТИ розм. (ногами, лапами, вухами тощо); ДРИ́ҐАТИ розм. (зрідка, різко — ногами, лапами); ПА́ЦАТИ розм. (ногами, перев. як вираз незадоволення). Кінь, відчувши спритність вершника, нетерпляче перебирав ногами (М. Зарудний); Отаке мале (дитя), рожеве, сукає ногами й руками і кричить (Ю. Смолич); Кінь рушає, але пряде вухами, ступає обережно (А. Хижняк); — Ніби розуміючи, про що іде мова, ти захоплено дриґав ніжками і белькотів: "Агу-агу" (І. Цюпа); (Мокрина:) Учора тільки почала їй виговорювати, а вона голову в подушки і зараз почала пацать ногами (М. Кропивницький).

СУКА́ТИ (крутячи пасма чого-небудь, скріплювати їх разом; виготовляти щось таким способом), ЗСУ́КУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ, ЗВИВА́ТИ. — Док.: зсука́ти, скрути́ти, зви́ти. Мати.. пряжу сукала пурпурну (переклад Б. Тена); Зсукати мотузку; Звити шовковий шнурок.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сукати — сука́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сукати — (шнур) ізсукувати, скручувати, звивати; (дулі) показувати, тицяти. Словник синонімів Караванського
  3. сукати — СУКА́ТИ, сучу́, су́чиш і сука́ю, сука́єш, недок. 1. що і без прям. дод. Скручувати, звивати кілька пасом разом. Мати з служницями вже над вогнищем хатнім сиділа Й пряжу сукала пурпурну (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. сукати — сучу, сучиш і сукаю, сукаєш; наказ. сп. сучи і сукай; недок. 1》 перех. і без додатка. Скручувати, звивати кілька пасом разом. || Скручуючи, звиваючи кілька пасом, виготовляти що-небудь (мотузку, шнур і т. ін.). || Розкачуючи віск, виготовляти (свічки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сукати — крути́ти (сука́ти) мотузки́ (моту́ззя) з кого. Повністю підпорядковувати кого-небудь своїй волі, змушувати виконувати все відповідно до своїх бажань. Гнат Сторожук не з тих покірних і хлипких людей, з яких можна мотуззя сукати (П. Колесник). Фразеологічний словник української мови
  6. сукати — Сука́ти, -ка́ю, -ка́єш і сучу́, су́чиш, су́чать; сучи́, -чі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сукати — СУКА́ТИ, сучу́, су́чиш і сука́ю, сука́єш, недок. 1. перех. і без додатка. Скручувати, звивати кілька пасом разом. Мати з служницями вже над вогнищем хатнім сиділа Й пряжу сукала пурпурну (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 114); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  8. сукати — Сука́ти, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш) гл. 1) Сучить, ссучивать. 2) — бублики. Дѣлать баранки. Новомоск. у. (Залюб.). 3) — свічки. Дѣлать свѣчи. 4) — дулі. Кукиши давать. Словник української мови Грінченка