1. Словник української мови у 20 томах

султана

СУЛТА́НА, и, ж., рідко.

Дружина або кровна родичка падишаха.

Снідає Настя сама, бо ніхто не гідний їсти разом з коронованою султаною (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. султана — султа́на іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. султана — -и, ж., рідко. Дружина або кровна родичка падишаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. султана — СУЛТА́НА, и, ж., рідко. Дружина або кровна родичка падишаха. Снідає Настя сама, бо ніхто не гідний їсти разом з коронованою султаною (Тулуб, Людолови, II, 1957, 341). Словник української мови в 11 томах