султана

султа́на

іменник жіночого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. султана — СУЛТА́НА, и, ж., рідко. Дружина або кровна родичка падишаха. Снідає Настя сама, бо ніхто не гідний їсти разом з коронованою султаною (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. султана — -и, ж., рідко. Дружина або кровна родичка падишаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. султана — СУЛТА́НА, и, ж., рідко. Дружина або кровна родичка падишаха. Снідає Настя сама, бо ніхто не гідний їсти разом з коронованою султаною (Тулуб, Людолови, II, 1957, 341). Словник української мови в 11 томах