султана
султа́на
-и, ж., рідко.
Дружина або кровна родичка падишаха.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- султана — султа́на іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- султана — СУЛТА́НА, и, ж., рідко. Дружина або кровна родичка падишаха. Снідає Настя сама, бо ніхто не гідний їсти разом з коронованою султаною (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- султана — СУЛТА́НА, и, ж., рідко. Дружина або кровна родичка падишаха. Снідає Настя сама, бо ніхто не гідний їсти разом з коронованою султаною (Тулуб, Людолови, II, 1957, 341). Словник української мови в 11 томах