сумлінно
СУМЛІ́ННО.
Присл. до сумлі́нний.
Молодь, здається, не танцює, а робить якесь поважне діло, поволі й сумлінно виконує загадану роботу (М. Коцюбинський);
Ще в дитинстві вивчати сумлінно Бравсь я річку чудову мою (Т. Масенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сумлінно — сумлі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- сумлінно — пр., не за страх, а за совість, ретельно і всі п. ф. від СУМЛІННИЙ. Словник синонімів Караванського
- сумлінно — Присл. до сумлінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сумлінно — Сумлі́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сумлінно — СУМЛІ́ННО. Присл. до сумлі́нний. Молодь, здається, не танцює, а робить якесь поважне діло, поволі й сумлінно виконує загадану роботу (Коцюб., І, 1955, 232); Ще в дитинстві вивчати сумлінно Бравсь я річку чудову мою (Мас., Степ, 1938, 12). Словник української мови в 11 томах
- сумлінно — Сумлінно нар. Добросовѣстно. Словник української мови Грінченка