сум'ятливий

СУМ'ЯТЛИ́ВИЙ, а, е, розм.

1. Сповнений сум'яття (у 1 знач.), метушні; метушливий.

2. Сповнений хвилювання.

Спинившись на трибуні, хвилювалася дуже, але більше, ніж сум'ятливі її слова, вразило Колосовського інше: рука актриси (О. Гончар);

// Збентежений чим-небудь.

– Пан ксьондз дуже добрий, – усміхнулася Міра і, лащачись, узяла ксьондза під руку. Хіба не чула, як волала сум'ятлива батькова душа?