сум'ятний

СУМ'ЯТНИ́Й, а́, е́, розм.

Те саме, що сум'ятли́вий.

І другого дня та й далі цілим рядом таких же сум'ятних днів не вступало життя в .. уже визначені рамки (Є. Кротевич);

Світлана, зупинившись осторонь під акаціями, сум'ятна від пережитих потрясінь, зарилась палаючим обличчям між свіжі повні кетяги цвіту (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сум'ятний — сум'ятни́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. сум'ятний — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  3. сум'ятний — -а, -е, розм. Те саме, що сум'ятливий. Великий тлумачний словник сучасної мови