сум'ятний
СУМ'ЯТНИ́Й, а́, е́, розм.
Те саме, що сум'ятли́вий.
І другого дня та й далі цілим рядом таких же сум'ятних днів не вступало життя в .. уже визначені рамки (Є. Кротевич);
Світлана, зупинившись осторонь під акаціями, сум'ятна від пережитих потрясінь, зарилась палаючим обличчям між свіжі повні кетяги цвіту (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me