1. Словник української мови у 20 томах

сурмар

СУРМА́Р, я́, ч.

Те саме, що сурма́ч.

Ми плекали розплату. Захрипли в бою сурмарі, А полкам не видать ні кінця, ані краю, ні ліку (А. Малишко);

* Образно. Гудуть вітри в широкім світі – Молодого травня сурмарі (Я. Шпорта).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сурмар — сурма́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сурмар — див. оповісник Словник синонімів Вусика
  3. сурмар — Сурмач, див. трубач Словник чужослів Павло Штепа
  4. сурмар — -я, ч. Те саме, що сурмач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сурмар — СУРМА́Р, я́, ч. Те саме, що сурма́ч. Ми плекали розплату. Захрипли в бою сурмарі, А полкам не видать ні кінця, ані краю, ні ліку (Мал., Битва, 1943, 128); *Образно. Гудуть вітри в широкім світі — Молодого травня сурмарі (Шпорта, Мужність, 1951, 95). Словник української мови в 11 томах