сутулуватість
СУТУ́ЛУВАТІСТЬ, тості, ж.
Властивість і стан за знач. суту́луватий.
Та сутулуватість [Духновича] для мене як останній знак того, скільки він попогнувсь над книжками в бібліотеках (О. Гончар);
Навіть у темряві по обрису видно характерну сутулуватість Січкаря (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сутулуватість — суту́луватість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сутулуватість — -тості, ж. Властивість і стан за знач. сутулуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сутулуватість — СУТУ́ЛУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість і стан за знач. суту́луватий. Та сутулуватість [Духновича] для мене як останній знак того, скільки він попогнувсь над книжками в бібліотеках (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах