1. Словник української мови в 11 томах

сутулуватість

СУТУ́ЛУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість і стан за знач. суту́луватий.

Та сутулуватість [Духновича] для мене як останній знак того, скільки він попогнувсь над книжками в бібліотеках (Гончар, Людина.., 1960, 321);

Навіть у темряві по обрису видно характерну сутулуватість Січкаря (Стельмах, II, 1962, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутулуватість — суту́луватість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сутулуватість — СУТУ́ЛУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість і стан за знач. суту́луватий. Та сутулуватість [Духновича] для мене як останній знак того, скільки він попогнувсь над книжками в бібліотеках (О. Гончар); Навіть у темряві по обрису видно характерну сутулуватість Січкаря (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. сутулуватість — -тості, ж. Властивість і стан за знач. сутулуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови