сушіння
СУШІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. суши́ти і суши́тися.
Сушіння – один з найбільш поширених і раціональних способів переробки плодів та ягід (з навч. літ.);
У світовій практиці відомо багато різних промислових способів сушіння деревини, залізобетону, цегли (з наук.-попул. літ.);
Піч була відремонтована, над нею збудували піддашшя, поряд кілька навісів для сушіння цегли (О. Бойченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сушіння — суші́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сушіння — [суш’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- сушіння — -я, с. Дія за знач. сушити і сушитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сушіння — Суші́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сушіння — СУШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. суши́ти і суши́тися. Сушіння — один з найбільш поширених і раціональних способів переробки плодів та ягід (Сад. і ягідн. Словник української мови в 11 томах