сушіння

СУШІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. суши́ти і суши́тися.

Сушіння – один з найбільш поширених і раціональних способів переробки плодів та ягід (з навч. літ.);

У світовій практиці відомо багато різних промислових способів сушіння деревини, залізобетону, цегли (з наук.-попул. літ.);

Піч була відремонтована, над нею збудували піддашшя, поряд кілька навісів для сушіння цегли (О. Бойченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сушіння — суші́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сушіння — [суш’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. сушіння — -я, с. Дія за знач. сушити і сушитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сушіння — Суші́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сушіння — СУШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. суши́ти і суши́тися. Сушіння — один з найбільш поширених і раціональних способів переробки плодів та ягід (Сад. і ягідн. Словник української мови в 11 томах