1. Словник української мови в 11 томах

сушіння

СУШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. суши́ти і суши́тися.

Сушіння — один з найбільш поширених і раціональних способів переробки плодів та ягід (Сад. і ягідн., 1957, 273);

У світовій практиці відомо багато різних промислових способів сушіння деревини, залізобетону, цегли (Наука.., 8, 1963, 14);

Піч була відремонтована, над нею збудували піддашшя, поряд кілька навісів для сушіння цегли (Бойч., Молодість, 1949, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сушіння — суші́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сушіння — [суш’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. сушіння — СУШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. суши́ти і суши́тися. Сушіння – один з найбільш поширених і раціональних способів переробки плодів та ягід (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. сушіння — -я, с. Дія за знач. сушити і сушитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сушіння — Суші́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)