1. Словник української мови в 11 томах

сущий

СУ́ЩИЙ, а, с.

1. книжн., заст. Який існує, є в наявності.

Вітчизна в нас одна. Всяк сущий в ній язик Під сонцем Партії здобув свою свободу (Рильський, III, 1961, 233);

Серпневий вечір похапцем огортав сутінками мальовничу панораму поміщицького двору, обіцяючи спокій і затишок всім сущим там (Іщук, Вербівчани, 1961, 150).

2. у знач. ім. су́ще, щого, с., книжн. Те, що існує; буття.

Сонце.. випромінює величезну кількість енергії, яка дає життя усьому сущому на Землі (Наука.., 7, 1963, 16);

Сонце вбирало квітчастий зелений степ у тисячі принадних радісних барв, благословляючи все суще і живе (Кач., Вибр., 1953, 460).

3. розм. Справжній, дійсний, істинний.

— З моєю мамою трудно поєднатись, та ще й згодитись в поглядах, — це суща правда! (Н.-Лев., VI, 1966, 55);

— Вони, паніматка, на сідлі сущий запорожець… (Морд., І, 1958, 156);

— На пенсію? Але, скажіть, чому? Лише тому, що часом крутить ногу? Дрібниця суща. Нутрощі в порядку. Здоров’я ще — ого! не позичать (Підс., Жарти.., 1968, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сущий — су́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сущий — Справжній, істинний, дійсний, сутий, (рід) сов. існуючий, п! НАЯВНИЙ Словник синонімів Караванського
  3. сущий — -а, -е. 1》 книжн. Який існує, є в наявності. 2》 у знач. ім. суще, -щого, с., книжн. Те, що існує; буття. 3》 розм. Справжній, дійсний, істинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сущий — СУ́ЩИЙ, а, е. 1. книжн., заст. Який існує, є в наявності. Серпневий вечір похапцем огортав сутінками мальовничу панораму поміщицького двору, обіцяючи спокій і затишок всім сущим там (А. Словник української мови у 20 томах
  5. сущий — ДІ́ЙСНІСТЬ (те, що насправді існує або існувало), РЕА́ЛЬНІСТЬ, ЖИТТЯ́, НАТУ́РА, Я́ВА (ЯВ), СУ́ЩЕ книжн.; ПРА́КТИКА (галузь застосування й перевірки вірогідності певних положень або висновків). Тіні розвіялися. Лишилася дійсність, життя (Н. Словник синонімів української мови
  6. сущий — Су́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сущий — Сущий, -а, -е = сутий 1. Новомлинка (горілка) — води половинка, а коропська — суща. О. 1861. X. 37. Словник української мови Грінченка