1. Словник української мови у 20 томах

схватка

СХВА́ТКА, и, ж.

1. Пристрій для підтримки або з'єднання чого-небудь.

Схватки рами.

2. рідко. Сутичка ворожих військ; бій.

Раз у схватці з татарами убили під дідом коня (О. Стороженко);

[Орлик:] Ми б'ємось день і ніч! Я втратив лік атакам, контратакам і рукопашним схваткам штиковим (О. Левада).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схватка — схва́тка іменник жіночого роду пристрій для підтримки або з'єднання чого-небудь; сутичка — рідко Орфографічний словник української мови
  2. схватка — Сутичка, бійка, (мед.) перейми Словник чужослів Павло Штепа
  3. схватка — СХВА́ТКА, и, ж. 1. Пристрій для підтримки або з’єднання чого-небудь. Схватки рами. 2. рідко. Сутичка ворожих військ; бій. Раз у схватці з татарами убили під дідом коня (Стор., І, 1957, 81); [Орлик:] Ми б’ємось день і ніч!... Словник української мови в 11 томах