схватка
СХВА́ТКА, и, ж.
1. Пристрій для підтримки або з’єднання чого-небудь.
Схватки рами.
2. рідко. Сутичка ворожих військ; бій.
Раз у схватці з татарами убили під дідом коня (Стор., І, 1957, 81);
[Орлик:] Ми б’ємось день і ніч! Я втратив лік атакам, контратакам і рукопашним схваткам штиковим (Лев., Драми.., 1967, 83).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- схватка — схва́тка іменник жіночого роду пристрій для підтримки або з'єднання чого-небудь; сутичка — рідко Орфографічний словник української мови
- схватка — Сутичка, бійка, (мед.) перейми Словник чужослів Павло Штепа
- схватка — СХВА́ТКА, и, ж. 1. Пристрій для підтримки або з'єднання чого-небудь. Схватки рами. 2. рідко. Сутичка ворожих військ; бій. Раз у схватці з татарами убили під дідом коня (О. Стороженко); [Орлик:] Ми б'ємось день і ніч! Я втратив лік атакам, контратакам і рукопашним схваткам штиковим (О. Левада). Словник української мови у 20 томах