схватка

схва́тка

іменник жіночого роду

пристрій для підтримки або з'єднання чого-небудь; сутичка — рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схватка — Сутичка, бійка, (мед.) перейми Словник чужослів Павло Штепа
  2. схватка — СХВА́ТКА, и, ж. 1. Пристрій для підтримки або з'єднання чого-небудь. Схватки рами. 2. рідко. Сутичка ворожих військ; бій. Раз у схватці з татарами убили під дідом коня (О. Стороженко); [Орлик:] Ми б'ємось день і ніч! Я втратив лік атакам, контратакам і рукопашним схваткам штиковим (О. Левада). Словник української мови у 20 томах
  3. схватка — СХВА́ТКА, и, ж. 1. Пристрій для підтримки або з’єднання чого-небудь. Схватки рами. 2. рідко. Сутичка ворожих військ; бій. Раз у схватці з татарами убили під дідом коня (Стор., І, 1957, 81); [Орлик:] Ми б’ємось день і ніч!... Словник української мови в 11 томах