сівба
СІВБА́, и́, ж.
1. Дія за знач. сі́яти 1.
Прокіп хазяйнував на панськім полі, орав на зяб, кінчав пізню сівбу (М. Коцюбинський);
З лісу носимо насіння Для сівби: Тут і ясені, і клени, І дуби (Г. Бойко);
Велику користь мінеральні добрива дають, якщо вносити їх у рядки під час сівби (із журн.).
2. Час, період, коли сіють.
Тієї ж весни й віддали Остапа в економію в погоничі на всю сівбу (А. Головко);
На косовиці сіна або сівбі Герман Карпович без кінця сипав прислів'ями (Т. Масенко).
△ (1) Борозе́нна сівба́ – спосіб посіву зернових культур борознами;
(2) Вузькоря́дна сівба́ – спосіб посіву зернових колоскових культур, трав, льону, гороху, люпину і т. ін. рядками з вузьким міжряддям.
Віктор .. довідався про тверде розміщення культур у сівозмінах, .. вузькорядну і перехресну сівбу (М. Рудь);
Перехресна і вузькорядна сівба колоскових культур, що дає приріст врожаю 1,5 –3 центнери з гектара, стала в господарствах звичайним агротехнічним заходом (з наук.-попул. літ.);
(3) Гніздова́ сівба́ – спосіб сівби (садіння), при якому в кожне гніздо (у 6 знач.) кидають по кілька насінин або садять по кілька рослин.
Позитивні досліди гніздової сівби лісу дають можливість створити на межах .. полів стійкі швидкоростучі дубові насадження (з газ.);
(4) Перехре́сна сівба́ – спосіб посіву зернових, коли половину встановленої норми висіву насіння сіють звичайним рядковим способом уздовж поля, а другу половину – впоперек.
Недоліком перехресної сівби є те, що другий слід можна починати лише після закінчення передпосівного обробітку ґрунту на всій ділянці поля (з наук. літ.);
(5) Рядко́ва́ сівба́ – те саме, що Рядко́ви́й посі́в (див. посі́в).
Площа живлення для редиски 6x5 см при рядковій сівбі (з наук. літ.);
(6) Широкоря́дна (широкорядко́ва́) сівба́ – спосіб посіву просапних культур рядками з широким міжряддям.
Широкорядкову сівбу таких просапних культур, як цукрові буряки, бавовник, кукурудза, соняшник та інші, проводять спеціалізованими сівалками (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- сівба — сівба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сівба — [с'іўба] -би, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
- сівба — -и, ж. 1》 Дія за знач. сіяти 1). 2》 Час, період, коли сіють. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сівба — Сівба́, -би́ і сійба́, -би́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сівба — СІВБА́, и́, ж. 1. Дія за знач. сі́яти 1. Прокіп хазяйнував на панськім полі, орав на зяб, кінчав пізню сівбу (Коцюб., II, 1955, 95); З лісу носимо насіння Для сівби: Тут і ясені, і клени, І дуби (Бойко, Ростіть.. Словник української мови в 11 томах
- сівба — Сівба, -би ж. Сѣяніе. Гн. і. 78. Словник української мови Грінченка