сівба
СІВБА́, и́, ж.
1. Дія за знач. сі́яти 1.
Прокіп хазяйнував на панськім полі, орав на зяб, кінчав пізню сівбу (Коцюб., II, 1955, 95);
З лісу носимо насіння Для сівби: Тут і ясені, і клени, І дуби (Бойко, Ростіть.., 1959, 24);
Велику користь мінеральні добрива дають, якщо вносити їх у рядки під час сівби (Хлібороб Укр., 6, 1965, 5).
∆ Борозе́нна сівба́ — спосіб посіву зернових культур борознами;
Вузькоря́дна сівба́ — спосіб посіву зернових колоскових культур, трав, льону, гороху, люпину і т. ін. рядками з вузьким міжряддям.
Перехресна і вузькорядна сівба колоскових культур, що дає приріст врожаю 1,5-3 центнери з гектара, стала в колгоспах звичайним агротехнічним заходом (Наука.., 6, 1956, 27);
Гніздова́ сівба́ див. гніздови́й;
Квадра́тно-гніздова́ сівба́ — спосіб посіву просапних культур гніздами з прямолінійним розплануванням їх у поздовжньому і поперечному напрямках;
Перехре́сна сівба́ — спосіб посіву зернових, коли половину встановленої норми висіву насіння сіють звичайним рядковим способом уздовж поля, а другу половину — впоперек.
Недоліком перехресної сівби є те, що другий слід можна починати лише після закінчення передпосівного обробітку грунту на всій ділянці поля (Механ. і електриф.., 1953, 50);
Рядко́ва́ сівба́ див. рядко́ви́й;
Широкоря́дна (широкорядко́ва́) сівба́ — спосіб посіву просапних культур рядками з широким міжряддям.
Широкорядкову сівбу таких просапних культур, як цукрові буряки, бавовник, кукурудза, соняшник та інші, проводять спеціалізованими сівалками (Механ. і електриф.., 1953, 51).
2. Час, період, коли сіють.
Тієї ж весни й віддали Остапа в економію в погоничі на всю сівбу (Головко, II, 1957, 209);
На косовиці сіна або сівбі Герман Карпович без кінця сипав прислів’ями (Мас., Роман.., 1970, 36).
Значення в інших словниках
- сівба — сівба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сівба — [с'іўба] -би, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
- сівба — СІВБА́, и́, ж. 1. Дія за знач. сі́яти 1. Прокіп хазяйнував на панськім полі, орав на зяб, кінчав пізню сівбу (М. Коцюбинський); З лісу носимо насіння Для сівби: Тут і ясені, і клени, І дуби (Г. Словник української мови у 20 томах
- сівба — -и, ж. 1》 Дія за знач. сіяти 1). 2》 Час, період, коли сіють. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сівба — Сівба́, -би́ і сійба́, -би́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сівба — Сівба, -би ж. Сѣяніе. Гн. і. 78. Словник української мови Грінченка