сікач
СІКА́Ч¹, а́, ч.
1. Ручне знаряддя, яким січуть, рубають що-небудь.
Вряди-годи чуємо, немовби хтось сікачами м'ясо на стільниці сік (І. Франко);
Патраючи щойно зарізаного білого гусака, сікачем зрубав [Петро] з тушки ліве крило (О. Ільченко);
Павло .. зняв з комина сухого тютюнового бадилля і став дробити його сікачем у вербовому коритці (Григорій Тютюнник).
2. Машина, механізм для різання чого-небудь.
Для ферм великої рогатої худоби створено й такі машини, як скирторіз, сікач силосу .. та багато інших (з газ.);
Торф'яний сікач.
СІКА́Ч², а́, ч.
Дорослий самець кабана або морського котика (з іклами).
Дикі кнури-одинці, що звуться ще за свої величезні страшні ікла сікачами, вигодовуються на справжнє страховидло, сильне та люте (Остап Вишня);
На невеликій галявині паслись кабани. На моху ніжились поросята. Кабан-сікач підривав коріння величезного кедра (з газ.).
Значення в інших словниках
- сікач — сіка́ч 1 іменник чоловічого роду знаряддя сіка́ч 2 іменник чоловічого роду, істота самець кабана або морського котика Орфографічний словник української мови
- сікач — див. ніж Словник синонімів Вусика
- сікач — [с'ікач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачу, мн. -ач'і, -ач'іў Орфоепічний словник української мови
- сікач — I -а, ч. 1》 Ручне знаряддя, яким січуть, рубають що-небудь. 2》 Машина, механізм для різання чого-небудь. Торф'яний сікач. 3》 Елемент бойового гопака – удар ребром долоні. II -а, ч. Дорослий самець кабана або морського котика (з іклами). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сікач — СІКА́Ч (великий широкий ніж, яким січуть, рубають що-небудь), РІЗА́К. Він сікачем обрубує стигліші голови соняшників (М. Стельмах); То був простий ніж, зроблений з різака, широкий.., ручка коротка (Г. Хоткевич). Словник синонімів української мови
- сікач — Сіка́ч, -ча́, -че́ві; -качі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сікач — СІКА́Ч¹, а́, ч. 1. Ручне знаряддя, яким січуть, рубають що-небудь. Вряди-годи чуємо, немовби хтось сікачами м’ясо на стільниці сік (Фр., II, 1950, 341); Патраючи щойно зарізаного білого гусака, сікачем зрубав [Петро] з тушки ліве крило (Ільч., Козацьк. Словник української мови в 11 томах
- сікач — Сікач, -ча м. Сѣчка (для рубки капусты). Харьк. г., Угор. Словник української мови Грінченка