1. Словник української мови у 20 томах

сількор

СІЛЬКО́Р, а, ч.

Скорочення: сільський кореспондент.

– Яременко вважається передовим бригадиром, – зауважив Діденко. – Так, так. До того ж, це ж наш сількор, – пригадав редактор (П. Автомонов);

– Люди вже гомонять: син сількор, людей до колективу підбиває, а батько з матір'ю вдома (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сількор — сілько́р іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. сількор — -а, ч. Сільський кореспондент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сількор — Сілько́р, -ра́ = сільськи́й кореспонде́нт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сількор — СІЛЬКО́Р, а, ч. Скорочення: сільський кореспондент. — Яременко вважається передовим бригадиром,— зауважив Діденко.— Так, так. До того ж, це ж наш сількор,— пригадав редактор (Автом. Словник української мови в 11 томах