1. Словник української мови в 11 томах

сількор

СІЛЬКО́Р, а, ч. Скорочення: сільський кореспондент.

— Яременко вважається передовим бригадиром,— зауважив Діденко.— Так, так. До того ж, це ж наш сількор,— пригадав редактор (Автом., В. Кошик, 1954, 7);

— Люди вже гомонять: син сількор, людей до колективу підбиває, а батько з матір’ю вдома (Довж., І, 1958, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сількор — сілько́р іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. сількор — СІЛЬКО́Р, а, ч. Скорочення: сільський кореспондент. – Яременко вважається передовим бригадиром, – зауважив Діденко. – Так, так. До того ж, це ж наш сількор, – пригадав редактор (П. Автомонов); – Люди вже гомонять: син сількор, людей до колективу підбиває, а батько з матір'ю вдома (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  3. сількор — -а, ч. Сільський кореспондент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сількор — Сілько́р, -ра́ = сільськи́й кореспонде́нт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)