1. Орфографічний словник української мови

сількор

сілько́р

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сількор — СІЛЬКО́Р, а, ч. Скорочення: сільський кореспондент. – Яременко вважається передовим бригадиром, – зауважив Діденко. – Так, так. До того ж, це ж наш сількор, – пригадав редактор (П. Автомонов); – Люди вже гомонять: син сількор, людей до колективу підбиває, а батько з матір'ю вдома (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  2. сількор — -а, ч. Сільський кореспондент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сількор — Сілько́р, -ра́ = сільськи́й кореспонде́нт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сількор — СІЛЬКО́Р, а, ч. Скорочення: сільський кореспондент. — Яременко вважається передовим бригадиром,— зауважив Діденко.— Так, так. До того ж, це ж наш сількор,— пригадав редактор (Автом. Словник української мови в 11 томах