1. Словник української мови у 20 томах

сільрадівець

СІЛЬРА́ДІВЕЦЬ, вця, ч., розм.

Член сільської ради.

Вже було пізно. А сільрадівці все ще не розходилися по домівках (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сільрадівець — сільра́дівець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сільрадівець — СІЛЬРА́ДІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Член сільської ради. Словник української мови в 11 томах