сільрадівець

сільра́дівець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сільрадівець — СІЛЬРА́ДІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Член сільської ради. Вже було пізно. А сільрадівці все ще не розходилися по домівках (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. сільрадівець — СІЛЬРА́ДІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Член сільської ради. Словник української мови в 11 томах