сільрадівець

СІЛЬРА́ДІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Член сільської ради.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сільрадівець — сільра́дівець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сільрадівець — СІЛЬРА́ДІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Член сільської ради. Вже було пізно. А сільрадівці все ще не розходилися по домівках (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах