1. Словник української мови у 20 томах

сінце

СІНЦЕ́, я́, с.

Пестл. до сі́но 1.

Був собі журавель Та журавочка, Накосили сінця Повні ясельця (з казки);

Замість пуху напірник можна соломою або сінцем набити (Панас Мирний);

Що ж, спиняйте бистрих коней, Підкладіть сінця (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сінце — сінце́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сінце — див. трава Словник синонімів Вусика
  3. сінце — -я, с. Пестл. до сіно 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сінце — СІНЦЕ́, я́, с. Пестл. до сі́но 1. Був собі журавель Та журавочка, Накосили сінця Повні ясельця (Укр. дит. фольк., 1962, 67); Замість пуху напірник можна соломою або сінцем набити (Мирний, IV, 1955, 297); Що ж, спиняйте бистрих коней, Підкладіть сінця (Мал., Звенигора, 1959, 38). Словник української мови в 11 томах
  5. сінце — Сінце, -ця в. ум. отъ сіно. Словник української мови Грінченка