1. Словник української мови у 20 томах

сінці

СІ́НЦІ, ів, мн.

Те саме, що сі́ни.

Ані в сусідніх покоїках, ані в сінцях нема й душі живої (І. Франко);

Її повели з хати в маленькі сінці (С. Васильченко);

Не встигла Маруся одягнутись, як грюкнули двері знадвору, в сінцях почулися кроки (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сінці — сі́нці множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. сінці — -ів, мн. Зменш. до сіни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сінці — СІ́НЦІ, ів, мн. Зменш. до сі́ни. Ані в сусідніх покоїках, ані в сінцях нема й душі живої (Фр., VI, 1951, 362); Її повели з хати в маленькі сінці (Вас., II, 1959, 17); Не встигла Маруся одягнутись, як грюкнули двері знадвору, в сінцях почулися кроки (Головко, II, 1957, 378). Словник української мови в 11 томах
  4. сінці — Сінці, -ців ж. ум. отъ сіни. Словник української мови Грінченка