сінце
СІНЦЕ́, я́, с. Пестл. до сі́но 1.
Був собі журавель Та журавочка, Накосили сінця Повні ясельця (Укр. дит. фольк., 1962, 67);
Замість пуху напірник можна соломою або сінцем набити (Мирний, IV, 1955, 297);
Що ж, спиняйте бистрих коней, Підкладіть сінця (Мал., Звенигора, 1959, 38).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сінце — сінце́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сінце — див. трава Словник синонімів Вусика
- сінце — СІНЦЕ́, я́, с. Пестл. до сі́но 1. Був собі журавель Та журавочка, Накосили сінця Повні ясельця (з казки); Замість пуху напірник можна соломою або сінцем набити (Панас Мирний); Що ж, спиняйте бистрих коней, Підкладіть сінця (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
- сінце — -я, с. Пестл. до сіно 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сінце — Сінце, -ця в. ум. отъ сіно. Словник української мови Грінченка