1. Словник української мови у 20 томах

сірина

СІРИНА́, и́, ж.

Абстр. ім. до сі́рий 1–4.

Глибока зима. Небо закуталось в однобарвну сірину (О. Кобилянська);

“Марто, я схиляюся перед твоєю мудрістю в коханні... А тепер я йду назад у ту сірину, в ту похмурість, з якої ти мене викликала” (В. Підмогильний);

// Сіра барва чого-небудь.

Сірина осіннього неба;

Сірина води.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сірина — сірина́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сірини́ Орфографічний словник української мови
  2. сірина — -и, ж. Абстр. ім. до сірий 1-4). || Сіра барва чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сірина — СІРИНА́, и́, ж. Абстр. ім. до сі́рий 1 — 4. Глибока зима. Небо закуталось в однобарвну сірину (Коб., І, 1956, 547); // Сіра барва чого-небудь. Сірина осіннього неба; Сірина води. Словник української мови в 11 томах