1. Словник української мови в 11 томах

сірина

СІРИНА́, и́, ж. Абстр. ім. до сі́рий 1 — 4.

Глибока зима. Небо закуталось в однобарвну сірину (Коб., І, 1956, 547);

// Сіра барва чого-небудь.

Сірина осіннього неба; Сірина води.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сірина — сірина́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сірини́ Орфографічний словник української мови
  2. сірина — СІРИНА́, и́, ж. Абстр. ім. до сі́рий 1–4. Глибока зима. Небо закуталось в однобарвну сірину (О. Кобилянська); “Марто, я схиляюся перед твоєю мудрістю в коханні... А тепер я йду назад у ту сірину, в ту похмурість, з якої ти мене викликала” (В. Словник української мови у 20 томах
  3. сірина — -и, ж. Абстр. ім. до сірий 1-4). || Сіра барва чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови