таблиця

ТАБЛИ́ЦЯ, і, ж.

1. Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами.

У комірчині, де звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок, сидів Дорош, звіряючи таблицю надоїв (Григорій Тютюнник);

Таблиця контролю є тестовим файлом і може бути реалізована довільним текстовим редактором (з наук. літ.);

У сучасній фізиці на основі математичних методів будується щось на зразок періодичної таблиці Менделєєва: спроба розташувати відомі науці елементарні частинки в стрункій системі (з наук.-попул. літ.);

// розм. Таблиця множення.

– А я вже перший клас закінчив. І писати вмію, і читати, і таблицю вивчив (А. Хижняк).

2. рідко. Класна дошка.

Сам [о. Телесницький] побіг до таблиці, вхопив крейду (І. Франко);

Вчитель почав читати якийсь уривок з книги, а школяр писав на класовій [класній] таблиці (Б. Грінченко);

Постоявши мовчки на кафедрі, учитель круто повернувся ліворуч, зробив два кроки вниз до таблиці (П. Колесник);

// заст. Дерев'яна, грифельна й т. ін. дощечка, на якій учні писали грифелем або крейдою.

Отож узяв він [Тарас] свій каламар, та липову таблицю, та крейду, – пішов до школи (С. Васильченко).

3. рідко. Те саме, що ви́віска 1.

– Вже то нема що казати, наш пан тою своєю коршмою [корчмою] так хвалиться! То у него [нього] не коршма, а “касино”, – і таблицю таку казав прибити (І. Франко);

З хвіртки мурованого двору, що понад нею вдень можна ледве прочитати поржавілу таблицю “Підприємство вухналів Солейль і К°”, висунулось кілька постатей (Олесь Досвітній).

4. Дошка, пластина з пам'ятним написом тощо.

– У просторій палаті побачиш Ти незчисленні події на різьблених мідних таблицях (М. Зеров).

△ (1) Астрологі́чні табли́ці – довідники, у яких подано інформацію про можливість передбачення майбутнього окремих осіб і людства на основі розташування небесних тіл.

Всі розрахунки виконуються за спеціальною програмою і за допомогою астрологічних таблиць, розташуванням планет Сонячної системи на екліптиці (із журн.);

(2) Математи́чні табли́ці – математичні довідники, у яких подано сукупність значень якої-небудь функції для деяких значень змінних (напр., таблиця логарифмів і т ін.).

– Більшість, закінчивши гімназію, .. за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, як теля на нові ворота (П. Колесник);

(3) Синхроні́чні табли́ці – хронологічні таблиці подій, що відбувалися одночасно;

(4) Статисти́чні та́блиці – форма раціонального викладу статистичних даних, які характеризують суспільні явища і процеси.

Статистичні таблиці допомагають простежити динаміку суспільних процесів у державі (з газ.);

(5) Табли́ця мно́ження – перелік усіх чисел у межах першого десятка, помножуваних одне на одне, із добутком від кожної пари.

На останній сторінці обгортки [зошита] надруковано таблицю множення (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таблиця — Таблиця: — класна дошка [II-IV,IX] — класна дошка; дошка для об'яв [VI,VII] — тут: класна дошка [24] — шкільна дошка [I] Словник з творів Івана Франка
  2. таблиця — табли́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. таблиця — (грифельна) дошка; (меморіяльна) плита; Р. вивіска; (рекордів, на стадіоні) табл|ь|о; п! ПЕРЕЛІК; табличка. Словник синонімів Караванського
  4. таблиця — та́блиця 1. шк. класна дошка (ст): Викликав якраз мене! Питає при таблиці: “Петрусю, опиши мені теорію маятника” (П'ясецький); Гострий був проф. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. таблиця — -і, ж. 1》 Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами. || розм. Табличка множення. Математичні таблиці — математичні довідники, у яких подано сукупність значень якої-небудь функції для деяких значень змінних (напр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. таблиця — табли́ця (польс. tablica, від лат. tabula – дошка) зведення, перелік предметів, розпис відомостей про що-небудь, розміщених у певному порядку, за графами. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. таблиця — ВИ́ВІСКА (дошка з будь-якого матеріалу, на якій зроблено напис, що означає рід діяльності або назву підприємства, установи тощо), ТАБЛИ́ЦЯ рідше. Словник синонімів української мови
  8. таблиця — Табли́ця, -ці, -цею; -ли́ці, -ли́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. таблиця — ТАБЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами. Коли цифрових даних дуже багато і їх неможливо зобразити діаграмою, вдаються до складання таблиць (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. таблиця — рос. таблица спосіб просторової організації тексту що передбачає внесення інформаційних показників у певні графи: по горизонталі — присудок (назва постійних явищ, фактів тощо), по вертикалі — підмет (дані у цифровому викладенні або словами). Eкономічна енциклопедія