1. Словник синонімів української мови

таблиця

ВИ́ВІСКА (дошка з будь-якого матеріалу, на якій зроблено напис, що означає рід діяльності або назву підприємства, установи тощо), ТАБЛИ́ЦЯ рідше. Ішла вулицею Івана Гонти, читала вивіски біля парадних дверей, але жодного напису зі словом суд не траплялось (П. Дорошенко); — Наш пан тою своєю коршмою так хвалиться! То у него не коршма, а "касино", — і таблицю таку казав прибити (І. Франко).

ДО́ШКА (на якій пишуть крейдою), ТАБЛИ́ЦЯ рідше. Вчителька Галина Борисівна викликала учнів до дошки, і вони розв'язували задачі (О. Донченко); Вчитель почав читати якийсь уривок з книги, а школяр писав на класовій таблиці (Б. Грінченко).

ДО́ШКА (зроблена з каменю, металу тощо, з пам'ятним написом, зображенням), ТАБЛИ́ЦЯ, ПЛИТА́ (кам'яна). При встановленні меморіальної дошки відбувся мітинг (з газети); Вкрадено таблицю з собору! Там, де висіла, зоставсь прямокутник необлинялий та дірки від гвинтів (О. Гончар); Моряки довго розглядали.. почорнілі кам'яні стіни, читаючи на мармурових плитах дорогі імена (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таблиця — Таблиця: — класна дошка [II-IV,IX] — класна дошка; дошка для об'яв [VI,VII] — тут: класна дошка [24] — шкільна дошка [I] Словник з творів Івана Франка
  2. таблиця — табли́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. таблиця — (грифельна) дошка; (меморіяльна) плита; Р. вивіска; (рекордів, на стадіоні) табл|ь|о; п! ПЕРЕЛІК; табличка. Словник синонімів Караванського
  4. таблиця — ТАБЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами. У комірчині, де звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок, сидів Дорош, звіряючи таблицю надоїв (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
  5. таблиця — та́блиця 1. шк. класна дошка (ст): Викликав якраз мене! Питає при таблиці: “Петрусю, опиши мені теорію маятника” (П'ясецький); Гострий був проф. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. таблиця — -і, ж. 1》 Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами. || розм. Табличка множення. Математичні таблиці — математичні довідники, у яких подано сукупність значень якої-небудь функції для деяких значень змінних (напр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. таблиця — табли́ця (польс. tablica, від лат. tabula – дошка) зведення, перелік предметів, розпис відомостей про що-небудь, розміщених у певному порядку, за графами. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. таблиця — Табли́ця, -ці, -цею; -ли́ці, -ли́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. таблиця — ТАБЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами. Коли цифрових даних дуже багато і їх неможливо зобразити діаграмою, вдаються до складання таблиць (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. таблиця — рос. таблица спосіб просторової організації тексту що передбачає внесення інформаційних показників у певні графи: по горизонталі — присудок (назва постійних явищ, фактів тощо), по вертикалі — підмет (дані у цифровому викладенні або словами). Eкономічна енциклопедія