таблиця
ТАБЛИ́ЦЯ, і, ж.
1. Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами.
Коли цифрових даних дуже багато і їх неможливо зобразити діаграмою, вдаються до складання таблиць (Ком. Укр., 2, 1966, 57);
У сучасній фізиці на основі математичних методів будується щось на зразок періодичної таблиці Менделєєва: спроба розташувати відомі науці елементарні частинки в стрункій системі (Наука.., 11, 1962, 33);
У комірчині, де звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок, сидів Дорош, звіряючи таблицю надоїв (Тют., Вир, 1964, 133);
// розм. Табличка множення.
— А я вже перший клас закінчив. І писати вмію, і читати, і таблицю вивчив (Хижняк, Тамара, 1959, 212).
∆ Математи́чні табли́ці — математичні довідники, у яких подано сукупність значень якої-небудь функції для деяких значень змінних: (напр., таблиця логарифмів і т ін.).
— Більшість, закінчивши гімназію,.. за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, як теля на нові ворота (Кол., Терен.., 1959, 99);
Табли́ця мно́ження — перелік усіх чисел у межах першого десятка, помножуваних одне на одне, із добутком від кожної пари.
На останній сторінці обгортки [зошита] надруковано таблицю множення (Донч., Ю. Васюта, 1950, 67).
2. рідко. Класна дошка.
Сам [о. Телесницький] побіг до таблиці, вхопив крейду (Фр., IV, 1950, 221);
Вчитель почав читати якийсь уривок з книги, а школяр писав на класовій [класній] таблиці (Гр., І, 1963, 246);
Постоявши мовчки на кафедрі, учитель круто повернувся ліворуч, зробив два кроки вниз до таблиці (Кол., Терен.., 1959, 23);
// заст. Дерев’яна, грифельна й т. ін. дощечка, на якій учні писали грифелем або крейдою.
Отож узяв він [Тарас] свій каламар, та липову таблицю, та крейду, — пішов до школи (Вас., Вибр., 1950, 204).
3. рідко. Те саме, що ви́віска 1.
— Вже то нема що казати, наш пан тою своєю коршмою [корчмою] так хвалиться! То у него [нього] не коршма, а «касино», — і таблицю таку казав прибити (Фр., II, 1950, 364);
З хвіртки мурованого двору, що понад нею вдень можна ледве прочитати поржавілу таблицю «Підприємство вухналів Солейль і К°», висунулось кілька постатей (Досв., Вибр., 1959, 163).
4. Дошка, пластина з пам’ятним написом тощо.
Стрункий той міст переїздив я тихо З товаришами. Враз один із них, Підвівши руку, показав мені Таблицю й напис: Спорудили міст З наказу Конєва бійці радянські. А нижче — місяця число і рік (Рильський, ІІІ, 1961, 7);
— У просторій палаті побачиш Ти незчисленні події на різьблених мідних таблицях (Зеров, Вибр.., 1966, 330).
Значення в інших словниках
- таблиця — Таблиця: — класна дошка [II-IV,IX] — класна дошка; дошка для об'яв [VI,VII] — тут: класна дошка [24] — шкільна дошка [I] Словник з творів Івана Франка
- таблиця — табли́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- таблиця — (грифельна) дошка; (меморіяльна) плита; Р. вивіска; (рекордів, на стадіоні) табл|ь|о; п! ПЕРЕЛІК; табличка. Словник синонімів Караванського
- таблиця — ТАБЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами. У комірчині, де звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок, сидів Дорош, звіряючи таблицю надоїв (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
- таблиця — та́блиця 1. шк. класна дошка (ст): Викликав якраз мене! Питає при таблиці: “Петрусю, опиши мені теорію маятника” (П'ясецький); Гострий був проф. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- таблиця — -і, ж. 1》 Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами. || розм. Табличка множення. Математичні таблиці — математичні довідники, у яких подано сукупність значень якої-небудь функції для деяких значень змінних (напр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- таблиця — табли́ця (польс. tablica, від лат. tabula – дошка) зведення, перелік предметів, розпис відомостей про що-небудь, розміщених у певному порядку, за графами. Словник іншомовних слів Мельничука
- таблиця — ВИ́ВІСКА (дошка з будь-якого матеріалу, на якій зроблено напис, що означає рід діяльності або назву підприємства, установи тощо), ТАБЛИ́ЦЯ рідше. Словник синонімів української мови
- таблиця — Табли́ця, -ці, -цею; -ли́ці, -ли́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- таблиця — рос. таблица спосіб просторової організації тексту що передбачає внесення інформаційних показників у певні графи: по горизонталі — присудок (назва постійних явищ, фактів тощо), по вертикалі — підмет (дані у цифровому викладенні або словами). Eкономічна енциклопедія