табулатура

Значення в інших словниках

1. табулатура — (від лат. tabula — дошка) — 1. Система запису музики, поширена в Європі XIV — XVIII ст. В Т. звуки записувались буквами, цифрами або спеціальними знаками. Словник-довідник музичних термінів
2. табулатура — -и, ж. 1》 Система запису музики, поширена в Європі в 14-18 ст. 2》 Правила, що встановлюють форми і зміст музично-поетичної творчості мейстерзингерів. 3》 Зібрання музичних творів для клавішних музичних інструментів 16-17 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. табулатура — Збірка сольних інструментальних творів у XV-XVII ст., записаних спеціальною системою знаків (літери, цифри, знаки мензуральної нотації і т.д.). Універсальний словник-енциклопедія