тальвег
ТА́ЛЬВЕГ, у, ч., спец.
1. Середина найнижчої частини долини, балки, річища; лінія, що з'єднує ці ділянки.
Верх вихідної стінки водобійного колодязя розташовують на рівні найнижчої відмітки тальвега балки (з наук. літ.).
2. Старе річище, дно річки.
Подекуди, на долішніх частинах схилів та в тальвегах річок і взагалі на кращих ґрунтах, дубові лісостани в стиглому віці (120–140 років) досягають висоти 37 метрів (з наук.-попул. літ.);
Одночасно із садінням чагарників і дерев по берегах малих водойм, улоговинах слід створювати мулофільтри, в основному з чагарникової верби. Їх довжина по головному тальвегу – не менш як 50 метрів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тальвег — та́львег іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тальвег — -у, ч., спец. 1》 Найнижча частина долини, балки, річища; лінія, що з'єднує ці ділянки. 2》 Старе річище, дно річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тальвег — та́львег (нім. Talweg, від Tal – долина і Weg – дорога) лінія, що сполучає найнижчі точки дна річкової долини, яру, балки тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- тальвег — РІ́ЧИЩЕ (заглиблення, яким тече річка, струмок), РУСЛО́, ЛО́ЖЕ, ПІДЛО́ЖЖЯ розм., КОРИ́ТО розм.; ТА́ЛЬВЕГ (перев. старе). Глибинні води потекли річищем, яке вивело їх до моря (М. Словник синонімів української мови
- тальвег — ТА́ЛЬВЕГ, у, ч., спец. 1. Найнижча частина долини, балки, річища; лінія, що з’єднує ці ділянки. Верх вихідної стінки водобійного колодязя розташовують на рівні найнижчої відмітки тальвега балки (Довідник сіль. будівельника, 1956, 92). Словник української мови в 11 томах
- тальвег — (нім.) Лінія, що з'єднує самі низькі ділянки яру, балки; у широкому розумінні — дно балки або долини, сама понижена її частина, ложе між схилами. Архітектура і монументальне мистецтво