1. Словник української мови в 11 томах

тальвег

ТА́ЛЬВЕГ, у, ч., спец.

1. Найнижча частина долини, балки, річища; лінія, що з’єднує ці ділянки.

Верх вихідної стінки водобійного колодязя розташовують на рівні найнижчої відмітки тальвега балки (Довідник сіль. будівельника, 1956, 92).

2. Старе річище, дно річки.

Подекуди, на долішніх частинах схилів та в тальвегах річок і взагалі на кращих грунтах, дубові лісостани в стиглому віці (120-140 років) досягають висоти 37 метрів (Наука.., 4, 1958, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тальвег — та́львег іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тальвег — ТА́ЛЬВЕГ, у, ч., спец. 1. Середина найнижчої частини долини, балки, річища; лінія, що з'єднує ці ділянки. Верх вихідної стінки водобійного колодязя розташовують на рівні найнижчої відмітки тальвега балки (з наук. літ.). 2. Старе річище, дно річки. Словник української мови у 20 томах
  3. тальвег — -у, ч., спец. 1》 Найнижча частина долини, балки, річища; лінія, що з'єднує ці ділянки. 2》 Старе річище, дно річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тальвег — та́львег (нім. Talweg, від Tal – долина і Weg – дорога) лінія, що сполучає найнижчі точки дна річкової долини, яру, балки тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тальвег — РІ́ЧИЩЕ (заглиблення, яким тече річка, струмок), РУСЛО́, ЛО́ЖЕ, ПІДЛО́ЖЖЯ розм., КОРИ́ТО розм.; ТА́ЛЬВЕГ (перев. старе). Глибинні води потекли річищем, яке вивело їх до моря (М. Словник синонімів української мови
  6. тальвег — (нім.) Лінія, що з'єднує самі низькі ділянки яру, балки; у широкому розумінні — дно балки або долини, сама понижена її частина, ложе між схилами. Архітектура і монументальне мистецтво