там

ТАМ.

1. присл. Уживається при вказуванні на місце більш віддалене порівняно з іншим, ближчим; у тому місці, у тих місцях; протилежне тут.

І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії (Т. Шевченко);

Десь там, не в нашій стороні, .. Поївши добре. Лев лежав (Л. Глібов);

– Чи далеко піхота? – розпитували в кожного. – Там! – махали їм зв'язківці в чисте поле (О. Гончар);

// Уживається в поєднанні з питальними займенниками хто, що.

Двері тихо рипнули. – Хто там? – закричала спросоння Кавуниха (І. Нечуй-Левицький);

Що там таке? Сміються всі: “Знов над верстатом Зоз дрімає...” (В. Сосюра);

// Вживається у функції співвідносного слова в головному реченні, якому в підрядному реченні відповідають сполучні слова де, куди.

Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть (І. Котляревський);

Що сльози там, де навіть крові мало?! (Леся Українка);

А він пригадує село, в садку налиті сонцем сливи, там, де дитинство протекло (В. Сосюра);

// Уживаючись на початку повторюваних речень або перед однорідними членами речення, означає: в одному місці..., в іншому місці...

Сонце саме заходило .. Там воли ревли; там овечата мекали; там жінки свиней кликали... (Панас Мирний);

Яке просторе, велике життя відкривається попереду! Там, чуєш, пущено ще одну домну, там задимів трубами ще один завод... (О. Гончар);

// Уживається в значенні вказівного слова, що замінює відповідний йому член попереднього речення, переважно обставину місця.

Багатства в домовину не забереш, а хоч би й забрав, нащо воно тобі там? (прислів'я);

Микола пішов на вигін, де стояли старі верби: там його ждав Кавун (І. Нечуй-Левицький);

Тверді стеблини пирію потрапляли між спиці коліс, заплутувалися там (Ю. Смолич).

2. присл., розм. Потім, згодом, незабаром.

Він зараз пішов у танець і взяв перво Катрю, там Марусю, там мене, там і других дівчат (Марко Вовчок);

Незабаром і день настав, хмурий, невеселий; а там і ніч налягла (Панас Мирний);

От зайшла в них жвава суперечка, Що незабаром в сварку перейшла, А там перекотилася і в бійку (М. Рильський).

3. част., розм. Уживається під час переліку для заповнення паузи перед однорідними членами речення з відтінком невизначеності, довільності; чи може.

[Гебрей:] Нехай би се був дім, чи там дворець.., а то – каміння купа величезна (Леся Українка);

Треба притьмом Лиску там чи Мальку Сьогодні гнать аж на Попів ланок (М. Рильський);

Гості вели не буденні розмови – про ярмарки чи там храми, а гомоніли про політику, про землю (К. Гордієнко).

4. част., розм. У сполуч. із займенниками який, що та прислівниками де, куди, коли;

// Уживається в сполуч. з неозначеними займенниками для вираження зневаги до когось, чогось або сумніву, непевності.

– Все ж таки він знає, я не міщанка якась там, а херсонська дідичка (І. Нечуй-Левицький);

– Треба не пустити козаків у село й край! Як трудно прийдеться, піщани допоможуть, а може, й Глибока Долина. Це ж яка сила! А їх – сотня якась там (А. Головко);

// У сполуч. з означальним займенником такий підкреслює високий ступінь вияву певної якості, властивості когось.

Мотря думала теж про Галю .. “Може, там така, що й не приступайся” (Панас Мирний);

– Приїхали мої з ярмарку і в одну душу до мене: – Йди та й іди до Тетяни. Там така дівчина виросла, мов тополя (М. Стельмах).

5. част., розм. Уживається в спонукальних реченнях, підсилюючи спонукання або надаючи йому грубувато-фамільярного відтінку.

– Жінко, давай, що там насмажила (М. Коцюбинський);

– Та кажи вже, що там коїться?.. – Та я думаю... – Що ти там думаєш? – зовсім уже розсердився козак (О. Довженко);

– То скажи хоч, за що ви звелися? За який там картуз? (А. Головко).

6. част., розм. Уживається в допустових конструкціях при вказівці на умову, всупереч якій відбувається сказане в головному реченні.

Аби кого побачив [Охрім] у біді, зараз врятує, хоч там як утратиться (Марко Вовчок);

Ну, та вже як там буде, а я поїду додому (М. Коцюбинський).

Де вже [там (тут, тобі́)] не... див. де²;

(1) Там же (са́мо) – у тому самому місці, де й раніше.

Дія п'ята. Там же на курорті. Великий балкон, з нього вид на море (Леся Українка);

Там же на Поділлі новоспечений дворянин був урочисто вписаний у дворянську родословну книгу (М. Стельмах);

Хай там що, а... див. що¹;

Хто там? див. хто¹.

○ (2) А там ще – уживається в ролі приєднувального сполучника в значенні: крім того, до того ж.

– Та напирають здорово, чорти .. А там ще Махно збунтувався (О. Гончар);

(3) Там і там – у якомусь певному місці.

Хтось передає, що бачили Юрчика там і там: уже найнявся ватагувати (Г. Хоткевич);

– Я й кажу товаришу Сазону, що так, мовляв, і так, куркуль живе там і там (Григорій Тютюнник).

◇ А там хоч [і] не розвидня́йсь! див. розвидня́тися;

Де [не] посі́й (посі́єш), там (то) [і] вро́диться (вро́дить) див. уро́джуватися;

(4) [І] там і сям – у різних місцях; подекуди.

Там і сям .. на сонці грілися жовті гадюки (А. Кримський);

Поміж розкішним зелом галявини там і сям сонечками зоріли рідкісні квіти горицвіту (О. Бердник);

[І] тут і там див. тут¹;

Куди́ там див. куди́;

Одна́ нога́ тут, а дру́га там див. нога́;

Пі́сля нас (а там) хоч пото́п див. пото́п;

[Та] де [вже] там (тут, тобі́) див. де²;

[Там] ви́дно бу́де див. ви́дно;

(5) Там, де Си́дір ко́зам ро́ги пра́вить (д) див. пра́вити³; [Там (туди́),] де ко́зам ро́ги пра́влять <�Там, де Си́дір ко́зам ро́ги пра́вить> див. пра́вити³;

[Та] що там див. що¹;

(6) То там, то тут (д) див. тут¹; То тут, то там див. тут¹;

Уро́джуватися / уроди́тися там, де [і] не сі́яли див. уро́джуватися;

Хай там що див. що¹;

Хто б там (то) не був див. хто¹;

Чого́ (кого́) [там (ті́льки)] нема́ (нема́є) див. нема́;

Що б там (то) не було́ (не ко́штувало) див. що¹;

Що ти (він, вона́ і т. ін.) забу́в (забу́ла) тут (там)? див. забува́ти;

Яки́й [там] недо́вірок! див. недо́вірок;

Як [іду́ть (йдуть, там і т. ін.)] спра́ви див. спра́ва¹;

Як там [і] був див. бу́ти.