там

1》 присл. Указує на місце більш віддалене порівняно з іншим, ближчим; у тому місці, у тих місцях; прот. тут.

|| Уживається в поєднанні з пит. займ. хто, що.

|| Вживається у функції співвідносного слова в головному реченні, якому в підрядному реченні відповідають сполучні сл. де, куди.

|| Уживаючись на початку повторюваних речень або перед однорідними членами речення, означає: в одному місці ..., в іншому місці ....

|| Уживається в знач. вказ. сл., що замінює відповідний йому член попереднього речення, перев. обставину місця.

2》 присл., розм. Потім, згодом, незабаром.

3》 част., розм. Уживається під час переліку для заповнення паузи перед однорідними членами речення з відтінком невизначеності, довільності.

4》 част., розм. У сполуч. із займ. який, що та присл. де, куди, коли: а) посилює заперечення чиїхось слів, звичайно з повторенням заперечуваного слова у знач. зовсім ні; б) виражає сумнів у реальності або можливості здійснення чого-небудь; в) надає відтінку невизначеності.

|| Уживається у сполуч. з неознач. займ. для вираження зневаги до когось, чогось або сумніву, непевності.

|| У сполуч. з означ. займ. такий підкреслює високий ступінь вияву певної якості, властивості когось.

5》 част., розм. Уживається в спонук. реченнях, підсилюючи спонукання або надаючи йому грубувато-фамільярного відтінку.

6》 част., розм. Уживається в допустових конструкціях при вказівці на умову, всупереч якій відбувається сказане в головному реченні.

А там ще — уживається в ролі приєднувального спол. у знач. крім того, до того ж.

[Та] де [вже] там — а) уживається для цілковитого заперечення того, чого можна було сподіватися; зовсім ні; б) виражає сумнів у реальності або можливості здійснення чого-небудь.

Хай там що; Хоч там як — за будь-яких умов та обставин; неодмінно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. там — там прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. там — пр., у тому місці, не тут; (де саме) онде, он, отам; тоді, потім, згодом <н. а там і ніч настала>; ВСТ. скажімо <н. день, чи, там, два>; тама, тамки, тамечки, отамечки, таменьки. Словник синонімів Караванського
  3. там — див. близько Словник синонімів Вусика
  4. там — ТАМ. 1. присл. Уживається при вказуванні на місце більш віддалене порівняно з іншим, ближчим; у тому місці, у тих місцях; протилежне тут. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. там — там там||тамка ◊ там ґеші́хта ка́шу їсть → ґєшіхта Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. там — Туди Словник застарілих та маловживаних слів
  7. там — ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі — після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД (УСЛІ́Д) за чим, ПОТО́МУ розм., ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., ОПІ́СЛЯ розм., ЗАТИ́М розм., ТОДІ́ розм., ТАМ розм. Словник синонімів української мови
  8. там — Там, присл.; та́м би, та́м же, та́м таки, та́м то Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. там — ТАМ. 1. присл. Уживається при вказуванні на місце більш віддалене порівняно з іншим, ближчим; у тому місці, у тих місцях; протилежне тут. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. там — Там нар. 1) Тамъ. Там добре, де нас нема. Шейк. 2) Туда. Де їдять, там пхайся. Шейк. 3) Тогда, въ такомъ случаѣ. Ой там то тяжко, ой там то гірко, як хто кого невірно любить. Грин. III. 242. ум. таменька, таменьки, тамечка, тамечки, тамка, та́мки, тамкива. Грин. III. 688. Словник української мови Грінченка