там

ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі — після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД (УСЛІ́Д) за чим, ПОТО́МУ розм., ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., ОПІ́СЛЯ розм., ЗАТИ́М розм., ТОДІ́ розм., ТАМ розм., ДАЛЬШ (ДА́ЛЬШЕ) розм., да́лій діал., НАВПІ́СЛЯ діал. Чути із заростей шушукання якесь невпевнене, потім голосок майже запобігливий запитує про Марисю Павлівну (О. Гончар); Коли б той розум наперед, що потім! (прислів'я); (2-га дівчина:) Ото завше так — як сперва дуже весело, то після будеш плакать (С. Васильченко); Утамувала левиця жагу, із джерела напившись, Далі, вертаючись в гай, випадково тонке покривало Хижа знайшла і його розшматовує ротом кривавим (переклад М. Зерова); Вітри приносили землю порошинами, сіяли на камені, а другі, ворожі, здмухували, сміючись, горстку пилу і носили відтак під хмарами (Г. Хоткевич); І вслід за тим під дужими вітрами Дуби хитнулися, і пущі загули, І чаші гір наповнились дощами... (М. Нагнибіда); Може, потому, як звикну та заспокоюся, листи будуть більше систематичні (М. Коцюбинський); Вугрі йдуть на нерест до Саргасового моря. Тут вони відкладають ікру і перегодом гинуть (з журналу); — Ти не дивуйся, — заспокоїла її Неля.. І додала перегодя: — А ти правильно зробила, що кинула ту читалку (М. Олійник); Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (прислів'я); Розважливо, без одчаю Він глину пругку замісив І просто за стіл звичайний Затим Кобзаря запросив (Б. Олійник); Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть.., Тоді мене перемагає сон (Леся Українка); Зробили змовини, а там і весілля справили (Марко Вовчок); Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже у супруги йде, а дальш, дальш, вже й піший (Г. Квітка-Основ'яненко); Батько й мати повмирали від якогось мору, дак усього було повно. А далій — не стало вже ні пшінця, ні олійки (Ганна Барвінок); — Лучче, тату, зовсім одрізниться з худобою і полем, — сказав Карпо. — Гляди, щоб навпісля не жалкував (І. Нечуй-Левицький). — Пор. зго́дом.

ТАМ (указує на місце, більш віддалене порівняно з іншим, ближчим; у тому місці, в тих місцях), ОТА́М підсил. розм., ОТА́МО підсил. розм., О́НДЕ розм., ТА́МЕЧКИ (ТА́МЕНЬКИ) розм., ОТА́МЕЧКИ підсил. розм., О́НДЕЧКИ розм., ОТТА́М заст. Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою (Т. Шевченко); Комету бачив. Пролітала колись отам за хлівом з великим хвостом (О. Довженко); — Отамо посідаймо! — скрикнув Власов і перший побіг на облюбовану місцину (Панас Мирний); А онде осторонь, на важницю схилившись, лежить самотньо поміж возами парубок, на сопілку виграває... (М. Коцюбинський); Тамечки-таменьки, де він (шлях) вбіга на гору та де вже улиці будинків купами до нього приступають, який же він гучний, та людний, та порохний (Марко Вовчок); — Отамечки наче щось затаїлося, — прошепотів Йонька (Григорій Тютюнник); Ось недалеко й моя хата, ондечки за тими високими осокорами (І. Нечуй-Левицький).