1. Словник української мови у 20 томах

таранкуватий

ТАРАНКУВА́ТИЙ, а, е, розм., рідко.

1. Те саме, що віспува́тий; рябий.

Таранкувате лице мов ще дужче порябіло (Панас Мирний);

Із заплющених очей [Силантія] по таранкуватому, віспою в дитинстві скаліченому обличчі потекли сльози (Іван Ле);

// З віспуватим обличчям.

Він углядів між молодицями найпоганшу, огрядну, таранкувату (І. Нечуй-Левицький);

У кузні Василь Кир, чорний таранкуватий чоловік років сорока, бив молотком розпечену залізяку (Григорій Тютюнник).

2. перен. Який мав нерівну поверхню, дірчастий.

Цьвохнув [Хведько] батогом по таранкуватому навколо груші снігу (М. Стельмах);

Григорій постелив на таранкувату кригу полушинелі, зігнув стерплі ноги, опустився на коліна (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таранкуватий — таранкува́тий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. таранкуватий — див. РЯБИЙ; (- поверхню) нерівний, ямкуватий, с. вибоїстий. Словник синонімів Караванського
  3. таранкуватий — див. плямистий; рябий Словник синонімів Вусика
  4. таранкуватий — -а, -е, розм., рідко. 1》 Те саме, що віспуватий; рябий. || З віспуватим обличчям. 2》 перен. Який має нерівну поверхню, дірчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. таранкуватий — ВІСПУВА́ТИЙ (з шрамами, ямками на шкірі після віспи), ПОВІСПО́ВАНИЙ, РЯБИ́Й, ПОДЗЬО́БАНИЙ ВІ́СПОЮ (ПОДЗЮ́БАНИЙ ВІ́СПОЮ), ТАРАНКУВА́ТИЙ розм., ДЗЮБА́ТИЙ розм. У Гречаного віспувате обличчя — ніби соняшник, з якого меткі горобці поспивали насіння (Є. Словник синонімів української мови
  6. таранкуватий — Таранкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. таранкуватий — ТАРАНКУВА́ТИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Те саме, що віспува́тий; рябий. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло (Мирний, II, 1954, 142); Із заплющених очей [Силантія] по таранкуватому, віспою в дитинстві скаліченому обличчі потекли сльози (Ле... Словник української мови в 11 томах
  8. таранкуватий — Таранкуватий, -а, -е Рябой, имѣющій слѣды оспы. Черк. у. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло. Мир. ХРВ. 176. Словник української мови Грінченка