татків
ТА́ТКІВ, кова, кове, розм.
Прикм. до та́тко; належний таткові.
Таткова постать порушувалась, немов у тумані, голос долітав уривками (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- татків — та́тків прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- татків — -кова, -кове, розм. Прикм. до татко. || Належний таткові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- татків — ТА́ТКІВ, кова, кове, розм. Прикм. до та́тко; належний таткові. Таткова постать порушувалась, немов у тумані, голос долітав уривками (Л. Укр., III, 1952, 635). Словник української мови в 11 томах
- татків — Татків, -кова, -ве Принадлежащій батюшкѣ, батюшкинъ. Перевезу добро на таткове гумно. Грин. III. 19. Словник української мови Грінченка