татків
та́тків
-кова, -кове, розм.
Прикм. до татко.
|| Належний таткові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- татків — та́тків прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- татків — ТА́ТКІВ, кова, кове, розм. Прикм. до та́тко; належний таткові. Таткова постать порушувалась, немов у тумані, голос долітав уривками (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- татків — ТА́ТКІВ, кова, кове, розм. Прикм. до та́тко; належний таткові. Таткова постать порушувалась, немов у тумані, голос долітав уривками (Л. Укр., III, 1952, 635). Словник української мови в 11 томах
- татків — Татків, -кова, -ве Принадлежащій батюшкѣ, батюшкинъ. Перевезу добро на таткове гумно. Грин. III. 19. Словник української мови Грінченка