1. Словник української мови в 11 томах

татків

ТА́ТКІВ, кова, кове, розм. Прикм. до та́тко; належний таткові.

Таткова постать порушувалась, немов у тумані, голос долітав уривками (Л. Укр., III, 1952, 635).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татків — та́тків прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. татків — ТА́ТКІВ, кова, кове, розм. Прикм. до та́тко; належний таткові. Таткова постать порушувалась, немов у тумані, голос долітав уривками (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. татків — -кова, -кове, розм. Прикм. до татко. || Належний таткові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. татків — Татків, -кова, -ве Принадлежащій батюшкѣ, батюшкинъ. Перевезу добро на таткове гумно. Грин. III. 19. Словник української мови Грінченка