темпера

ТЕ́МПЕРА, и, ж.

1. Фарба для живопису, приготовлена на яєчному жовткові або на суміші клейового розчину з олією тощо.

До кінця XVI ст. в Україні панівною була техніка яєчної темпери на дошці (з наук. літ.);

Багатогранність [творчості художника Ф. Г. Кричевського] виявляється не тільки в жанрі, а й у техніці, матеріалі – олія, темпера, акварель, офорт, рисунок (із журн.);

Оформлення обох залів їдальні виконано яєчною темперою у традиційній народній манері розпису петриківської хати (з наук. літ.);

Тетяна вже давно пише свої мініатюри олійними фарбами, а не спеціальними – темперою, приберігаючи залишки колишньої розкоші для особливих робіт (з газ.).

2. Художні твори, малюнок, виконані такими фарбами.

Пошук живописний і кольоровий притаманний роботам П. Сулименка. У його “Землі” (темпера, 1965).. відчувається вся широчінь безмежного світу (з наук. літ.).