тепленький
ТЕПЛЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до те́плий.
Тихенько нива шелестіла. Вітрець тепленький подихав (Л. Глібов);
Я подам тобі водиці Не з криниці, А тепленької З горнятка (М. Стельмах);
Болить воно [серденько], утленькеє, Не радує весна його: Ні сонечко тепленькеє, Ні квіточка, краса всього (І. Манжура);
Намокли сукні оторочені, Тепленькі кофти на дівчатах (Я. Шпорта);
Питається сон дрімоти: “Де ти будеш ночувати?” “Там, де хата тепленькая, Де дитина маленькая, – Там я буду ночувати, Дитиноньку колихати” (з народної пісні);
[Міріам:] А може, потім зійдуться докупи тепленьким словом згадувать про того, про кого за життя так мало дбали (Леся Українка).
◇ (1) Тепле́ньке мі́сце (д) див. мі́сце;
Тепле́ньке (те́пле) гнізде́чко див. гнізде́чко.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тепленький — тепле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- тепленький — див. теплий Словник синонімів Вусика
- тепленький — [теиплен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- тепленький — -а, -е. Пестл. до теплий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тепленький — те́пле мі́сце, ірон. Порівняно легка або вигідна робота. Тепер кожен шукав собі теплого місця, з великими грішми (Панас Мирний); Вже другий рік десь їздить (Варка), теплого місця шукає (Є. Кравченко); — Не можу ж я.. Фразеологічний словник української мови
- тепленький — ТЕПЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до те́плий. Тихенько нива шелестіла. Вітрець тепленький подихав (Гл., Вибр., 1951, 209); Я подам тобі водиці Не з криниці, А тепленької З горнятка (Стельмах, V, 1963, 371); Болить воно [серденько], утленькеє... Словник української мови в 11 томах
- тепленький — Теплий, -а, -е Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. Шевч. теплий олексій. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. ХС. I. 74. ум. тепленький, теплесенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча, воно й хмарнесеньке, але теплесеньке. Грин. III. 202. Словник української мови Грінченка