тепленький

Значення в інших словниках

1. тепленький — тепле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
2. тепленький — [теиплен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
3. тепленький — ТЕПЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до те́плий. Тихенько нива шелестіла. Вітрець тепленький подихав (Л. Глібов); Я подам тобі водиці Не з криниці, А тепленької З горнятка (М. Словник української мови у 20 томах
4. тепленький — -а, -е. Пестл. до теплий. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тепленький — те́пле мі́сце, ірон. Порівняно легка або вигідна робота. Тепер кожен шукав собі теплого місця, з великими грішми (Панас Мирний); Вже другий рік десь їздить (Варка), теплого місця шукає (Є. Кравченко); — Не можу ж я.. Фразеологічний словник української мови
6. тепленький — ТЕПЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до те́плий. Тихенько нива шелестіла. Вітрець тепленький подихав (Гл., Вибр., 1951, 209); Я подам тобі водиці Не з криниці, А тепленької З горнятка (Стельмах, V, 1963, 371); Болить воно [серденько], утленькеє... Словник української мови в 11 томах
7. тепленький — Теплий, -а, -е Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. Шевч. теплий олексій. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. ХС. I. 74. ум. тепленький, теплесенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча, воно й хмарнесеньке, але теплесеньке. Грин. III. 202. Словник української мови Грінченка