тепленький

те́пле мі́сце, ірон. Порівняно легка або вигідна робота. Тепер кожен шукав собі теплого місця, з великими грішми (Панас Мирний); Вже другий рік десь їздить (Варка), теплого місця шукає (Є. Кравченко); — Не можу ж я.. стати їхнім ворогом, або ж у мене є і тепле місце, і старі батьки (М. Стельмах); (Терешко:) А Грибок знайшов тепле місце — продавцем у кооперації влаштувався (М. Зарудний); (Дід Влас:) Байда-зайда. Сьогодні, Петре, він тут, а завтра повіявся шукати собі теплішого місця (Д. Бедзик). тепле́ньке мі́сце. Подбала (Лукія) про свого синочка: при конторі влаштовує. Хіба ж не тепленьке місце? (О. Гончар); // Вигідна посада. те́пле місте́чко. Знять хотіли Зайця З теплого містечка (В. Іванович).

тепле́ньке гнізде́чко, ірон. Затишне, упорядковане, приємне для життя місце (перев. про житло). Раніше раділа всьому, що вдома,— тепленьке гніздечко (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тепленький — тепле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тепленький — див. теплий Словник синонімів Вусика
  3. тепленький — [теиплен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. тепленький — ТЕПЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до те́плий. Тихенько нива шелестіла. Вітрець тепленький подихав (Л. Глібов); Я подам тобі водиці Не з криниці, А тепленької З горнятка (М. Словник української мови у 20 томах
  5. тепленький — -а, -е. Пестл. до теплий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тепленький — ТЕПЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до те́плий. Тихенько нива шелестіла. Вітрець тепленький подихав (Гл., Вибр., 1951, 209); Я подам тобі водиці Не з криниці, А тепленької З горнятка (Стельмах, V, 1963, 371); Болить воно [серденько], утленькеє... Словник української мови в 11 томах
  7. тепленький — Теплий, -а, -е Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. Шевч. теплий олексій. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. ХС. I. 74. ум. тепленький, теплесенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча, воно й хмарнесеньке, але теплесеньке. Грин. III. 202. Словник української мови Грінченка