теплий

ласка́ве (те́пле) сло́во. Доброзичливе, прихильне висловлення з пестливими словами або приємна розмова. — Уже років з п’ять він (кінь) йому служить і пильно, і вірно, не знаючи за оту працю розкоші, і хоч чував було слово ласкаве та тепле, а тепле слово — більше за ласощі варте (М. Старицький).

ле́две (ледь, ті́льки) живи́й (та те́плий). У дуже важкому фізичному стані. Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали (Григорій Тютюнник); Не раз привозив я його додому ледь живого (Ю. Збанацький); Біда тая зовсім його скрутила; у голові йому завернуло наче, почне говорити, то путанину таку, що й не розбереш. Занедужав тяжче, гірше, — тільки живий та теплий (Марко Вовчок); — А чого ти молочка не даєш? га? А тая корівка стоїть, похнюпилась,— тілько (тільки) жива (Б. Грінченко).

те́пле мі́сце, ірон. Порівняно легка або вигідна робота. Тепер кожен шукав собі теплого місця, з великими грішми (Панас Мирний); Вже другий рік десь їздить (Варка), теплого місця шукає (Є. Кравченко); — Не можу ж я.. стати їхнім ворогом, або ж у мене є і тепле місце, і старі батьки (М. Стельмах); (Терешко:) А Грибок знайшов тепле місце — продавцем у кооперації влаштувався (М. Зарудний); (Дід Влас:) Байда-зайда. Сьогодні, Петре, він тут, а завтра повіявся шукати собі теплішого місця (Д. Бедзик). тепле́ньке мі́сце. Подбала (Лукія) про свого синочка: при конторі влаштовує. Хіба ж не тепленьке місце? (О. Гончар); // Вигідна посада. те́пле місте́чко. Знять хотіли Зайця З теплого містечка (В. Іванович).

те́пле слівце́, ірон. Груба, дошкульна лайка. Гауптман з неприхованою досадою обвів поглядом гостей. Гаразд, він теж скаже їм тепле слівце (Ю. Бедзик).

ті́льки те́пле мі́сце лиши́лося від кого—чого, жарт. Хтось несподівано, безслідно зник, щось зникло. Від зайця тільки тепле місце лишилося. В чоловіка одразу затерпла душа (М. Стельмах); Чужі руки хазяйнували в батьківському домі. Тільки місце тепле лишилось від коштовних скульптур (Ю. Збанацький). ті́льки мі́сце те́пле чиє. Яків спав у другій хаті, а Йосипа… тільки місце його тепле! (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теплий — те́плий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. теплий — Не гарячий і не холодний; (трохи) літеплий; (край) південний; (одяг) ок. зогрівущий; (- місце) нагрітий; (- хату) утеплений, опалений; П. (погляд) привітний, приязний, доброзичливий; (- ставлення) душевний, щиросердий, сердечний, дружній; (ледве) ІД. Словник синонімів Караванського
  3. теплий — Відтеплений, відтеплілий, затеплений, затеплілий, зігрітий, зогрітий, нагрітий, підігрітий, пщогрітии, підтеплений, притеплений, степлілий, тепленький, теплесенький, теплінький, теплісінький, тепловий, тепловій (про вітер), тепловійний, тепловодий... Словник синонімів Вусика
  4. теплий — ТЕ́ПЛИЙ, а, е. 1. Який має досить високу температуру; середній між гарячим і холодним. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит (І. Нечуй-Левицький); Вода чиста-чиста та ніби аж срібна. І така тепла, як купіль (С. Словник української мови у 20 томах
  5. теплий — те́плий: ◊ те́пле крісло → крісло ◊ на те́плі коліна запроси́ти → коліно Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. теплий — -а, -е. 1》 Який має досить високу температуру; середній між гарячим і холодним. || Який дає тепло, є джерелом тепла. || Який має тепло, властиве живому організму. || З досить високою температурою повітря. || З високою середньорічною температурою повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. теплий — ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який бажає людям добра, співчуває їм, дбає про них; який виражає таке ставлення до людей; про почуття, поведінку тощо такої людини), ЗИЧЛИ́ВИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, ДОБРОЗИ́ЧНИЙ рідше; ПОБЛА́ЖЛИВИЙ (трохи зверхній); ТЕ́ПЛИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  8. теплий — Те́плий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. теплий — ТЕ́ПЛИЙ, а, е. 1. Який має досить високу температуру; середній між гарячим і холодним. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит (Н.-Лев., III, 1956, 377); Вода чиста-чиста та ніби аж срібна. І така тепла, як купіль (Вас. Словник української мови в 11 томах