теревені

ТЕРЕВЕ́НІ, ів, мн., розм., зневажл.

Дурниці, нісенітниці.

– Читає [стражник], не втне. – Писано, – каже, – як слід, а виходить – якісь теревені по-мужичому (Панас Мирний);

Якщо навіть не вважати за звичайні теревені такої писанини, як от “холодніша воля”, дика буря, що придавлює ліру : т. п., то все-таки можемо з них вичитати, що віра автора в народ .. не була в нього вироблена життям (І. Франко);

// Пусті, марні розмови, балачки.

Не дошила Стеха урочної роботи – рукавчиків, – Уляна винна: вона своїми реготами та теревенями не дає дівчатам діла робити! (Панас Мирний);

Дарка слухала, слухала його теревені, а далі повернулася до нього спиною і стала роздивлятися краєвиди, що пропливали за вікном (Ірина Вільде);

Він [Самута] слухав наші делікатесні теревені незворушно, смакував італійським вином (В. Дрозд);

Він [Т. Шевченко] вже не раз бачив, чого були варті теревені ліберальних базік про волю, братерство й добро для “рідних братів” (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теревені — (беззмістовні тривалі розмови) баляндраси, баляси, нісенітниці. Словник синонімів Полюги
  2. теревені — тереве́ні множинний іменник, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  3. теревені — Баляндраси, баляси; НІСЕНІТНИЦІ, дурниці; теревені-вені. Словник синонімів Караванського
  4. теревені — див. балаканина; марнослів'я; розмова Словник синонімів Вусика
  5. теревені — [теиреивен'і] -н'іў Орфоепічний словник української мови
  6. теревені — -ів, мн., розм., зневажл. Дурниці, нісенітниці. || Пусті, марні розмови, балачки. Правити теревені. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. теревені — тереве́ні пра́вити (рідше розво́дити, розпуска́ти і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти), зневажл. 1. Говорити дурниці, нісенітниці; базікати. Фразеологічний словник української мови
  8. теревені — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил. Словник синонімів української мови
  9. теревені — Тереве́ні, -ве́нів, -ве́ням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. теревені — ТЕРЕВЕ́НІ, ів, мн., розм., зневажл. Дурниці, нісенітниці. — Читає [стражник], не втне. — Писано, — каже, — як слід, а виходить — якісь теревені по-мужичому (Мирний, IV, 1955, 385); Якщо навіть не вважати за звичайні теревені такої писанини... Словник української мови в 11 томах
  11. теревені — Теревені, -нів м. Пустой разговоръ, болтовня, росказни, балагурство. Бач, теревені роспустила, тікай, поки ще ціла. Гліб. тереве́ні гнути, нести, точити, правити. Болтать вздоръ, калякать, балы точить, балагурить. Ном. № 12868. Як почав теревені править. Рудч. Ск. II. 69. Словник української мови Грінченка